Кира Резникова

Не можу слухати меланхолійної музики. А вже найменше такої, що приваблює зразу душу ясними, до танцю визиваючими граціозними звуками, а відтак, зрікаючися їх незамітно, ллється лиш одною широкою струєю смутку! Я розпадаюся тоді в чуття і не можу опертися настроєві сумному, мов креповий флер, якого позбутися мені не так легко. Зате, як пронесеться музика блиску, я подвійно живу. Обнімала би тоді цілий світ, заявляючи далеко-широко, що музика грає! І класичну музику люблю. Навчила мене її розуміти й відгадувати по "мотивах", одна з моїх товаришок, якої душа немов складалася з тонів і була сама олицетворена музика. Вона вічно шукала гармонії. В людях, в їх відчуванні, в їх відносинах до себе і до природи...

0
7 комментариев
Написать комментарий...
Андрей Васильев

"була сама олицетворена музика"

краще: була втіленням самої музики

Ответить
Развернуть ветку
Яблан Пердиня

уособлення теж норм слово

Ответить
Развернуть ветку
Пiгулка

Слишком утонченный слог для места, где шутят про говно.

Ответить
Развернуть ветку
Юрий

Цитата же!

Ответить
Развернуть ветку
ЖОПОКРАБ

СРАКА СРАААКАААА ГОВНО ГОВНО ГРОБ ГРОБ КЛАДБИЩЕ ПИДОР

Ответить
Развернуть ветку
Достойный фонарь

Ок

Ответить
Развернуть ветку
Юрий

Мадам Кобылянская?! Но почему написано "Резникова"?

Ответить
Развернуть ветку
Читать все 7 комментариев
null